Текст.

Поперше, Троянський цикл став висхідною
точкою для міфів та міфологічних циклів більш
пізньої пори. Так, цикл міфів про Одіссея
починається з того, що закінчилась Троянська
війна і герої отримали, нарешті, можливість
повернутись додому. Як ви думаєте, чому
саме повернення Одіссея на батьківщину
перетворилось на цілий міфологічний цикл? —
Можливо, Одіссей став героєм цілого циклу
тому, що саме завдяки йому відбулись
головні події війни. Згадаймо, Одіссей
вигадав “троянського коня”, саме він розгадав
хитрість Фетіди, що заховала на Лемносі
Ахілла, він був серед тих, хто власним
прикладом надихав грецьких воїнів, коли
занепадав їхній дух, він був посланцем від
Агамемнона до жреця Аполлона у справі
Хрисеїди тощо. Проте, думається, що головна
причина криється у тому, що в житті давніх
греків настав час уславити не тільки і не стільки
фізичну силу, а й людський розум. Одіссей
був, безумовно, кращим претендентом із
давньогрецьких героїв, недарма він увійшов у
світову культуру під йменням (”хитромудрий”.
Ніби продовженням Троянського циклу є й
порівняно невеликий міфологічний цикл про
Агамемнона та його сина Ореста. Подруге, і це,
безумовно, є головним. Троянський цикл був
потужним джерелом сюжетів, мотивів,
образів, ідей та проблем для античної
літератури. Назвемо хоча б головні, всесвітньо
відомі літературні твори античності, в яких
відчувається відлуння Троянських міфів:
поема Гесіода “Теогонія”, трагедія Есхіла
“Агамемнон”, “Хоефори”, “Евменіди..”.
Парадоксальним і надзвичайно цікавим є той
факт, що міфи та міфологічні цикли прийшли
до сучасного читача здебільшого відтворені
вже з творів античної літератури, в першу
чергу з поем Гомера “Іліада” та “Одіссея”, які
стали епосом, священними книгами
стародавніх греків.
Потретє, Троянський цикл відобразився дуже
широко у античній скульптурі, а у більш пізній
період (особливо за доби Ренесансу) став
джерелом сюжетів для живопису. Наведемо
деякі приклади: скульптурна група
“Лаокоон” (відомий сюжет Троянської війни —
змії душать жерця Лаокоона та його синів),
(невідомі скульптори IV—III ст. до н. є.)
Античні барельєфи були прикрашені
скульптурними зображеннями на сюжети
Троянського циклу (наприклад: “Єлена
приймає Паріса”, “Відплиття Єлени”, “Пріам біля
ніг Ахіллеса” тощо, відомі античні статуї
“Паріс”, “Менелай”, скульптурний фронтон
Егінського храму “Битва греків і троянців”,
живописні зображення та різьблення на
античних вазах та кубках (наприклад —
різьблення на античному срібному кубку
“Сварка за обладунки Ахіллзса”, малюнок на
античній вазі “Ахілл перев’язує рани Патрокла”
тощо; античні зображення богів скульптора
Праксителя; у більш пізній період.

1.1.

Тема закрыта для обсуждения!